СоловкиЭнциклопедия - крупнейший сайт о Соловках
Текущее время на Соловках:
:
 

 

 

 

2 липня 1997 року в Медвеж'єгорському районі Карелії віднайшли місце розстрілу великого соловецького тюремного етапу, вивезеного з островів у 1937-му для виконання найвищої кари в'язням. А вже у вересні 1997-го вирушила до Біломор'я експедиція з трьох осіб - директора видавництва «Сфера» Ігоря Гільбо, майора Георгія Смирнова та журналіста, тоді підполковника, керівника прес-центру Управління СБУ Києва та Київської області Сергія Шевченка, який і очолив групу. Майор залишився в Архангельську копіювати матеріали архівних кримінальних справ, а журналіст і видавець рушили далі - на Соловецькі острови.

Василь Овсієнко: Голос українських Соловків
Украинский крест в урочище Сандормох (1), останки расстрелянных людей (2) и Украинская делегация на Соловках в 2010 году (3)

Книга о Соловках «Соловецкий реквием»

На Украине издан сборник публицистики по материалам научных исследований Соловецкой трагедии 1937–1938 годов. Книга объемом более 600 страниц дополняет многолетние творческие изыскания автора в этой теме. Сборник рассчитан на массового читателя и на специалистов-историков: тексты иллюстрированы фотоснимками (в т. ч. редкими находками), есть именной указатель и список сокращений.

(Сергій Шевченко. «Соловецький реквієм». К.: ВПК «Експрес-Поліграф», 2013)

Василь Овсієнко: "Голос українських Соловків"

То була перша поїздка Сергія Шевченка в місця, до яких доля прив'язала його ось уже на півтора десятиліття. Відомий дослідник-митець, лауреат низки престижних літературних відзнак, днями знову приймав вітання - його удостоєно Премії імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики 2014 року. Нині Сергій - кандидат на здобуття Шевченківської премії 2015 року у сфері публіцистики і журналістики за книжку «Соловецький реквієм» за подання Національної спілки журналістів України.

...Але повернімося в рік 1997-й. Наслідком тієї першої експедиції на північ Росії та подальшої колективної праці редакційної колегіїв Україні став науково-документальний 3-томник «Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії» (1997-1999). В основу цієї унікальної книжки лягли розсекречені документи спецслужб і вперше видані «альбомним» форматом машинописні розстрільні протоколи. Проти кожного прізвища з короткими даними в'язня - красномовна резолюція: «РАССТРЕЛЯТЬ».

Згодом пан Сергій випустив у співавторстві з істориком Дмитром Ведєнєєвим власну книжку публіцистики «Українські Соловки» (2001). Тут вміщено нариси, науково-популярні статті про експедиції на острови й у Сандармох, про роботу в архівах Архангельська й Петрозаводська, документальні оповіді про невільників, чиїми кістками покрито Соловецький архіпелаг і Карелію, про репресованих кобзарів, політиків, про художника Ніла Хасевича, про загибель командувачів УПА Клима Савура й Романа Шухевича, про українську еміґрацію 1920-х...

У 2006-му вийшла друком ще більш грунтовна, щедро ілюстрована книжка Сергія Шевченка «Архіпелаг особливого призначення». Окрім нарисів про соловецьких в'язнів, тут є статті про скарби Києво-Печерської лаври, про останній заповідник ГУЛАГу в селі Кучино на Уралі, про Чорнобильську катастрофу... Це живі розповіді про труднощі пошуків, про драматичні долі видатних особистостей, які могли б вивести Україну на рівень передових націй. Але постріли малограмотного, проте кваліфікованого розстрільника-чекіста стали фатальними для світочів розуму... До речі, публіцист простежив і долі багатьох катів. Не хочеться згадувати їх тут, але назву головного - це терористична комуністична держава.

Улітку 2010 року побачила світ книжка у співавторстві «Розвіяні міфи. Історичні нариси і статті». Тут творчий тандем зосередився, окрім Соловків, на найважливіших подіях політичної історії нашої країни у ХХ столітті: українська революція 1917-1921 років, Голодомор-геноцид, Великий терор, радянсько-німецька війна, героїчна боротьба УПА.

Поміж згаданими виданнями були ще десятки публікацій у періодиці, ілюстрованих, як і книжки, світлинами та документами. У творчому доробку, до якого з 2013 року долучився публіцистичний «Соловецький реквієм», згадано сотні імен. Мені до болю знайомі багато з них, бо й сам я сім разів (1999-2005) організовував експедиції-прощі на Соловки й у Сандармох. Автор детально описує, як карельський дослідник Юрій Дмитрієв і голова Санкт-Петербурзького «Меморіалу» Веніамін Іофе визначили за документами, де шукати місце масових страт і як було виявлено перші розстрільні ями. Як влада Карелії облаштувала тут меморіал, як українська громадськість Карелії і всього світу на чолі з подвижницею Ларисою Скрипниковою 2004 року спорудила Козацький хрест із написом «Убієнним синам України» (це трохи перефразовані Євгеном Сверстюком слова з поеми Євгена Плужника «Галілей», а сам репресований поет, як відомо, помер на Соловках 31 січня 1936 року - ще до сумнозвісних соловецьких етапів).

У книжці-реквіємі Сергія підсумовано зроблене за багато років і додано низку найновіших публіцистичних творів - про Миколу Зерова, Миколу Куліша, Всеволода Ганцова, Миколу Нарушевича, Петра Солодуба, про «терористську групу» професорів, у якій були Катерина Абраменко, Олександр Вайн та інші... У статтях є і про тих, хто «писав оперу» (донощик Болеслав Лась), і про «герострата з Ленінграда» - капітана держбезпеки Михаїла Матвєєва та інших дзержинців, причетних до катувань соловецьких етапів. Перед нами правдива, цікава книжка, написана компетентним, талановитим автором, який навіть сам зробив її оригінальне художнє оформлення - з обкладинкою-плакатом.

Статьи Василя Овсиенко о Соловках

Правду про Соловки і Сандармох утверджують чимало українських дослідників і журналістів. Це статті й книжки Сергія Білоконя, вже покійного Миколи Роженка, Юрія Шаповала, Вахтанґа Кіпіані, Гриця Гайового, Богдана Теленька, та й мої. Це також документальні фільми незабутнього Бориса Гривачевського, Олександра Рябокриса, Михайла Ткачука, Богдана Кутєпова; робив тематичні телесюжети й автор «Соловецького реквієму», який, крім того, реально допоміг багатьом людям - нащадкам репресованих - дізнатися правду про долі їхніх родичів. А все ж таки найбільше інформації про «українські Соловки» має наше постгеноцидне суспільство з публікацій Сергія Шевченка. У дослідженні Соловків він має видатні успіхи, варті відзначення найвищою в Україні премією імені його однофамільця - Шевченківською.

ПОДІЯ

27 жовтня 2010 року, у понеділок, о 18-й годині, біля пам'ятника Лесеві Курбасу, що на перетині вулиць Прорізна та Пушкінська в Києві, неформальне Товариство «Українські Соловки», Всеукраїнський «Меморіал» ім. В. Стуса, Київське Товариство політв'язнів і репресованих, Український iнститут національної пам'яті, громадськість збираються, аби справити панахиду за в'язнями Соловецького етапу, розстріляними в урочищі Сандармох на півдні Карелії 27 жовтня, 1, 2, 3 і 4 листопада 1937 року.

Приходьмо зі свічками, з портретами загиблих, iз квітами. Покличмо друзів, знайомих. Хто не зможе прийти - хай поставить свічку в церкві або вдома.

Василь Овсієнко. "Голос українських Соловків". Газета "Україна молода". N 157. Киев. 23.10.2014

Loading


Соловецкая трагедия История концлагеря Разное о СЛОНе Заключенные Соловков Палачи, ВЧК-НКВД... Черная Книга СЛОНа Соловецкие расстрелы Интернациональные Соловки Избранное о красном СЛОНе

Личное дело каждого

правозащитник и бывший политический заключенный Василь Овсиенко Овсиенко Василь Васильевич
( 8.04.1949 )

"В ноябре 1978 г. заведено "дело" на Василя Овсиенко... Овсиенко, бывший политзаключенный, отбыл 4-летний срок лишения свободы в лагере строгого режима, в Мордовских политлагерях. После освобождения в 1976 г. над ним был установлен административный надзор — гласный надзор милиции, который продолжается до сих пор..." (С. Каллистратова, М. Ланда, Н. Мейман, В. Некипелов, Т. Осипова, Ю. Ярым-Агаев. Новые репрессии. Московская группа "Хельсинки", Документ N 78, 30 января 1979 г.)

Газета Молодая украина. ЛогоВасиль Овсієнко. "Голос українських Соловків". Газета "Україна молода". N 157. Киев. 23.10.2014

День памяти жертв политических репрессий

30 октября: 10 лет назад, в 1990 г., в Москве в День политзаключенного (с 1991 г. - День памяти жертв политических репрессий) близ Лубянской площади в сквере у Политехнического музея открыт памятник миллионам жертв тоталитарного режима - серый валун с территории Соловецкого лагеря, доставленный обществом "Мемориал". (Шевелев Владимир и др. Календарь: 24-30 Октября. Газета «Московские новости», № 042, Москва. 24.10.2000)

Сегодня День памяти жертв политических репрессий (до 1991 года его отмечали как День политкаторжанина). А чтобы о жертвах не забывали, в сквере у Политехнического музея установлен памятный знак - серый валун, доставленный обществом "Мемориал" с территории Соловецкого лагеря особого назначения. (Автор не известен. Деньв истории. МП-Юго-Западный округ, №6, Москва.30.10.2000)

Статья Ю.Серова "Необычайно современный "Соловецкий реквием" в PDF формате (1,3 MB)

Бывших узников ГУЛАГа приглашают к "Соловецкому камню"

Архангельск. 30 октября отмечается День памяти жертв политических репрессий. По традиции в Архангельске и районах области проходят поминальные церемонии. Бывших узников ГУЛАГа, их родственников, лиц, пострадавших от политических репрессий, всех сочувствующих приглашают к 11 часам на траурную церемонию к "Соловецкому камню" = ул. Обводный канал = ул. Гагарина. (Автор не известен. Бывших узников ГУЛАГа приглашают к "Соловецкому камню". Газета «Правда Севера", №198, Архангельск. 27.10.2000.)

Давно о Соловках

24 мая в 19 часов в Польском культурном центре (Б, Тишинский пер. , 1) выступает Мариуш Вильк, автор книги "Волчий блокнот". Польский журналист, в 80-е - редактор газеты "Солидарность", с 93-го живет на легендарных Соловках, постигая Россию. (Автор не известен. Взгляд на Россию с Соловецких островов. Московская правда, №93, Москва. 24.05.2000)