СоловкиЭнциклопедия - крупнейший сайт о Соловках
Loading
Текущее время на Соловках:
:

Книга 10. Глава 2.

Соловки в истории Украины

Василь Овсієнко. Бывший политзаключенный рассказывает об украинских Соловках

"Я зацікавлений, щоб правда, яку знаю я,
стала набутком якомога більшої кількости людей."
Василь Овсієнко. 12 березня 2007 року.

 

 

 

 

Читачка Ніна Овсієнко в газеті "Радомисль" 13 березня 2003 року порушила питання про найменування Ставецької (досі Ленінської!) середньої школи іменем її засновниці. Я маю деякі матеріали про родину Вангенгеймів. Пропоную читачам цю статтю.
Що ж до нарікань, що на повернення селу Леніно його історичної назви Ставки нема грошей, то я пропоную спосіб їх заробити: оголосити село заповідником комунізму і запрошувати іноземців за великі гроші подивитися останніх у світі ленінців.

Продолжение >>

Дещо про родину Ольги Петрівни Вангенгейм

Починаючи з 1999 року я кожного 5 серпня їжджу на День пам'яті жертв політичних репресій в урочище Сандормох, що на півдні Карелії. Тут 27 жовтня, 1, 2, 3, і 4 листопада 1937 року на честь 20-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції було розстріляно 1111 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення (СТОН), з них біля 300 українців. Серед них були знаменитий творець театру "Березіль" Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, поет-неокласик професор Микола Зеров, міністр освіти Української Народної Республіки Антон Крушельницький з синами Остапом і Богданом, міністр фінансів УСРР Михайло Полоз, академік-історик Матвій Яворський, професор Сергій Григорович Грушевський, мовознавець Микола Трохименко, письменники Валер'ян Підмогильний, Марко Вороний, Мирослав Ірчан, Валер'ян Поліщук, Олекса Слісаренко, Павло Филипович, Григорій Епік, Михайло Яловий і багато інших...

Вангенгейм Алексей Феодосьевич
Алексей Феодосьевич Вангенгейм

Алексей Феодосьевич Вангенгейм (23 октября 1881, село Крапивна Конотопского уезда Черниговской губернии — 3 ноября 1937, урочище Сандормох, Карелия) — русский и советский ученый-метеоролог. Организатор и первый руководитель (1929-35) Гидрометеорологической службы СССР; организатор (1930) Бюро погоды СССР (ныне Росгидромет).

27 марта 1934 г. коллегией ОГПУ А.Ф. Вангенгейм по статье 58-7 УК РСФСР был приговорен к заключению в исправтрудлагерях сроком на 10 лет и отправлен на Соловецкие острова в лагерь особого назначения, откуда впоследствии переведен в Соловецкую тюрьму особого назначения. Постановлением особой тройки УНКВД Ленинградской области 3 ноября 1937 года Вангенгейм был расстрелян. В 1956 году в документах по реабилитации были обнаружены сведения о том, что его коллеги Крамалей, Васильев, Мацейко оговорили Вангенгейма и других ученых ввиду применения к ним незаконных методов ведения следствия. 23 июня 1956 года Военной коллегией Верховного суда СССР А.Ф.Вангенгейм реабилитирован посмертно. (Unknown author. Вангенгейм Алексей. Wikipedia, the free encyclopedia. 2011)

2000 року я зустрів у Сандармосі москвичку Елеонору Олексіївну Вангенгейм, батько якої теж там розстріляний 3 листопада 1937 року, і запитав, чи не доводиться вона родичкою Ользі Петрівні Вангенгейм, яка 1895 року відкрила школу в моєму рідному селі Ставки. У розмові з'ясувалося, що так. Я розповів, що попри старання радянської влади, в селі збереглася добра пам'ять про неї. Хтось із селян навіть переховав донині її портрет, який було викинуто на сміття. А 1995 року, на 100-річчя школи, засновницю нарешті вшановано меморіяльною таблицею. Елеонора Олексіївна висловила бажання приїхати колись у село Ставки, а я викликався її супроводжувати.

27 вересня 2000 року я одержав від Елеонори Олексіївни листа без дати, зі штемпелем від 20.09. 2000:

"Глубокоуважаемый Василий Васильевич!

Посылаю Вам формуляр моего прадеда Вангенгейма Петра Яковлевича. Как Вы увидите, он имел дочь Ольгу Петровну. Это младшая сестра моего деда Феодосия Петровича. Думаю, что именно о ней Вы рассказывали. Она окончила Бестужевские женские курсы и вполне могла организовать школу.
Буду очень признательна, если Вы сообщите мне какие-нибудь подробности о ней и школе.
С уважением Элеонора Вангенгейм".
Документ на 11 аркушах, складений 12 червня 1883 року, має назву "Формулярный список о службе Товарища Председателя Череповецкаго Окружнаго Суда, Действительнаго Статскаго Советника Петра Яковлевича ВАНГЕНГЕЙМА".

З цього формуляру видно, що П.Я.Вангенгейм, 53-х років, православного віросповідання, син почесного громадянина, свого маєтку не мав, закінчив курси наук у Ліцеї князя Безбородька і почав службу 1851 року в Чернігівській палаті цивільного суду. Успішно зростав по службі. 1866 року призначений товаришем (тобто помічником) прокурора Ярославського окружного суду, 1868 призначений прокурором Устюжанського окружного суду, 1878 року — товаришем голови Череповецького окружного суду. "Височайшим" наказом по Міністерству юстиції від 1 січня 1883 року за відзнаку на службі йому надано звання Дійсний статський радник. Мав низку нагород.

Поделиться в социальных сетях

Ця копія формуляру була видана 17 вересня 1883 року для вступу його дочки Ольги Петрівни Вангенгейм на Бестужевські вищі жіночі курси — єдиної на той час у Російській імперії і дуже престижної вищої школи для жінок. Знаходилась курси в столиці, в Санкт-Петербурзі.

У формулярі зазначено, що від першого шлюбу П.Я.Вангенгейм мав синів Феодосія 8.11. 1859 р.н. , Якова 29.08. 1862 р., дочок Антоніну 21.06. 1861 р., Ольгу 16 11. 1863 р.; від другого шлюбу мав синів Петра 5.11. 1867 р., Володимира 7.08. 1869 р., Сергія 12. 07. 1871 р., Олександра 9.07 1877 р., дочку Марію 30.03. 1873 р.

Імені першої дружини — матері Ольги Петрівни — в документі не згадано, другої, якщо ми правильно прочитали, — Феліуста Петрівна Губерт. Сказано, що перша дружина мала родинні маєтки в Курській губернії, у селах Дмитріївка, Рогозня і Сухий Рів (може, ми не зовсім точно прочитали назви), 400 десятин землі з поселеними на ній 42 душами тимчасово зобов'язаних селян. Маєтки дісталися їй по заповіту 1865 року від тітки, вдови полковника, Єлени Вонгоцької (?). У Конотопському повіті Чернігівської губернії, в с. Крапивна, мати Ольги Петрівни мала маєток і різного роду землі до 200 десятин. Ці маєтки поділені по заповіту між її дітьми. З цього випливає, що вона померла, тому Петро Якович Вангенгейм одружився вдруге. У другої дружини маєтків не було.

Нині на Чернігівщині є двоє сіл з назвою Кропивне — у Бахмацькому та в Ніжинському районах. Скоріше всього, до Конотопського повіту тодішньої Чернігівської губернії належало те Кропивне, що нині в Бахмацькому районі.

Де саме дістала материзну Ольга Петрівна, ми не знаємо. Але її братові Феодосію дісталося саме це Кропивне. Чому ми виділяємо брата Феодосія — бо це дід Елеонори Олексіївни Вангенгейм, яка нині живе в Москві. Про її ж батька Олексія Федосійовича, себто племінника Ольги Петрівни, маємо короткий, але вражаючий документ з іншого джерела:

120. ВАНГЕНГЕЙМ Аекселй Федосеевич, 1881 г.р., русский, гр. СССР, ур. с. Крапивка бывш. Черниговской губ. УССР, сын дворянина и крупн. помещика, образован. высшее — профессор, последн. место службы — нач-к Гидрометслужбы СССР, б. чл. ВКП(б), бывш. офицер царской армии. —

Постановлением прот. заседания Коллегии ОГПУ от 27.ІІІ 34 г. заключен в ИТЛ на 10 лет.

ВАНГЕНГЕЙМ Алексея Федосеевича

Р А С С Т Р Е Л Я Т Ь.

У розстрільному списку — "галочка", що постанову виконано. Це джерело: Остання адреса. До 60-річчя соловецької трагедії. Том 1. Вид-во "Сфера", Київ, 1997, стор. 164.

Продолжение >>

Поделиться в социальных сетях

Василь Овсієнко: украинцы в Соловках, СЛОНе и в Соловецкой тюрьме особого назначения (СТОН). Сандормох та Біломорканал.

Украинские Соловки

Личное дело каждого

правозащитник и бывший политический заключенный Василь Овсиенко Овсиенко
Василь Васильович

( 8.04.1949 )

"В ноябре 1978 г. заведено "дело" на Василя Овсиенко... Овсиенко, бывший политзаключенный, отбыл 4-летний срок лишения свободы в лагере строгого режима, в Мордовских политлагерях. После освобождения в 1976 г. над ним был установлен административный надзор — гласный надзор милиции, который продолжается до сих пор..." (С. Каллистратова, М. Ланда, Н. Мейман, В. Некипелов, Т. Осипова, Ю. Ярым-Агаев. Новые репрессии. Московская группа "Хельсинки", Документ N 78, 30 января 1979 г.)

"Совсем свежее сообщение: против члена Украинской группы "Хельсинки" Василя Овсиенко в лагере за три месяца до окончания срока заключения, возбуждено новое уголовное дело, на сей раз по статье 62-й Уголовного Кодекса Украинской ССР. Василя ожидают еще 15 лет лишения свободы". (Владимир Малинкович. Пятая годовщина создания Украинской Хельсинской группы. Русскую мысль, 12.11.1981)

Василь Овсієнко. Світло людей: Мемуари та публіцистика. У двох книгах. Кн. 2 / Упорядкував автор; Худож.-оформлювач Б.Є.Захаров. – 2-ге видання, доп. – Харків: Харківська правозахисна група; К.: Смолоскип, 2005. – С. 49–53.