"У нас ціна людського життя дуже низька в Росії. Нічого не коштує. Ну вбили і вбили, чого там..."
( Буковський Володимир. 29.10.2019 )


Книга 7. Соловецькі табір і тюрма особливого призначення

Глава 12. Історія розбудови системи концтаборів: З/К, в’язні , зеки...

Борис Пилипенко: художник без картин…

Пилипенко Борис Кузьмич. www.vectornews.net
Пилипенко Борис Кузьмич - український етнограф, мистецтвознавець і художник. Пам’ятний знак в Сандармоху.

Суд іде… Точніше – судилище в Карелії. Там під вартою тримають Юрія Дмитрієва – пошуковця, який розповідає світові правду про Сандармох. Ще одне нагадування про багатостраждальне місце пам’яті за озером Онего – ця стаття, головний герой якої Борис Пилипенко з 1937 року має останню земну адресу – Сандармох...

Про місце страти репресованого художника, мистецтвознавця, вченого-етнографа дослідники соловецької трагедії дізналися ще 1997-го, коли в Карелії пошуковці віднайшли Сандармох (див. публікації спецпроекту «Вектор-ньюз» «Рік жертв Великого терору»). Ім'я розстріляного працівника культури не раз згадував у своїй публіцистиці автор цих рядків, а 2003 року частина інформації про Бориса Пилипенка, віднайдена в розсекречених справах НКВД, увійшла до науково-документальної книжки «Остання адреса...». Згодом Олексій Нестуля, вчений-історик з Полтави, на основі архівних джерел написав і подав до збірки «Зневажена Кліо» (Київ, 2005) статтю про уродженця Чернігова, талановитого дослідника, керівника асоціації художників, який працював у різний час у Харкові й Києві. Однак дивно те, що навіть у наукових працях не згадуються назви художніх творів майстра пензля.

А 2020-го зненацька з новою силою спалахнув інтерес до творчості Бориса Кузьмовича Пилипенка – в українські музеї полетіли листи-запити про наявність картин художника, ескізів, етнографічних замальовок... І цей інтерес, що цікаво, зародився... далеко за межами України.

Чому так? Згадаймо крилату фразу – шерше ля фам. Загадкова жінка, яку пропонується шукати, якраз сама шукає відповідь на питання про «невідомого українського художника». І ця представниця чарівної статі, виявляється, тісно пов'язана долею з такими неблизькими місцями, як Передуралля (Перм) і Заполяр'я (Воркута), а її дідусь-поляк у 1930-х відбував строк на Соловках. Однак для початку життєву історію, яку розповіла Марія Бєлкіна (та сама la femme), хотілося б попередити невеликим «ліричним відступом» – про добрих людей.

Інтерес до минулого виявляють зазвичай не Івани Безрідні, а ті, для кого пам'ять – не пустий звук. Пізнавши їх ближче, чітко розумієш, що не випадково і не «зненацька» люди, які, приміром, живуть у Москві, також зацікавилися справою, що потребує додаткових відомостей про українця, страченого 1937-го за Медвежою Горою в Карелії... Саме з Білокам'яної в 2019–2020 роках надійшли листи до Чернігова й Києва, але до цієї нової хвилі пошуку маловідомої творчої спадщини репресованого художника закономірно привели події, в центрі яких знову-таки Карелія – «справа Хотабича» (арешт у Петрозаводську в грудні 2016 року дослідника Юрія Дмитрієва). Звинувачення в криміналі відомого пошуковця, знавця історії Великого терору, а також залякування в’язницею активних «меморіальців» обурили широкий загал. Скоєне владою люди розцінили як підлу й цинічну помсту в науку всім неугодним викривачам злочинів режиму Сталіна. У підсумку, понад сподівання самих же гонителів, справа Дмитрієва об'єднала і згуртувала людей, які виступають на його підтримку і безкорисливо, на волонтерських засадах, далі розвивають Сандармох як місце пам'яті.

І ці рядки автора-киянина про художника Бориса Пилипенка теж написані завдяки волонтерам – із вдячністю за їхню безкорисливу благородну працю.

Портрет соловецького в’язня

Марія Бєлкіна, внучка соловецького політв'язня Івана Феліціановича Дембського, передала 2007 року на зберігання до Музею і громадського центру імені Андрія Сахарова (Москва) кілька табірних малюнків, що колись належали її розстріляному родичеві й стали сімейною реліквією. Серед них – пожовклий аркуш паперу з портретом Івана Дембського (робота олівцем невідомого в'язня-художника, підписана монограмою «БП» з розташованою над нею буквою «К», поверненою набік). Дата роботи вказана українською мовою – «1936 р.».

портрет заключенного Дембского
Портрет ув'язненого Івана Дембського. Соловки. 1936 р.

За сімейною легендою, автор малюнка – українець, професійний художник з оточення режисера Леся Курбаса, який в той час також був в'язнем Соловків, повідомляє про портрет Івана Дембського сайт «Віртуальний музей ГУЛАГу».

А в лютому 2020-го москвич Юрій Михайлин у соціальній мережі (група «Справа Дмитрієва») повідомив таке. Ув'язнений І. Ф. Дембський був фармацевтом і художником-аматором. Його заарештували 1934-го, звинуватили в «контрреволюційних злочинах» і відправили до карельського табору (станція Медвежа Гора), потім до Сегежі. Олександра Емільївна Адамсон-Дембська, отримавши 1936-го дозвіл на побачення з чоловіком (на місяць), приїхала до Сегежі, привезла, на його прохання, фарби, пензлі, полотно. Але за два тижні в'язня перевели до Кемі, а потім на Соловецькі острови. Тоді ж він передав дружині малюнки – барак, краєвиди монастиря... «Мабуть, разом з ними передано й цей портрет. Але хто його автор?» – поставив собі питання Юрій Михайлин. З його слів, Марія Бєлкіна, вивчивши списки соловчан, визначила, що лише в одного художника-українця ті самі ініціали, що й у монограмі – це Борис Кузьмович Пилипенко. «Коли виникло це припущення, стало зрозуміліше, що за галочку намальовано над монограмою «БП». Найпевніше, це лежить «К» – Кузьмович», – пише Михайлин.

З життєпису Пилипенка відомо, що 20-річний шанувальник народного мистецтва брав участь у художніх виставках з 1912 року. З кількох музеїв Харкова й Києва на запити (тепер уже надіслані автором цих рядків – ще до поширення пандемії коронавірусу) надійшли невтішні відповіді: немає в їхніх зібраннях картин, малюнків, ескізів, що цікавлять автора звернень... Один з ранніх малюнків зберігається в музеї в Чернігові, але на цей час реально нема з чим порівняти згадану монограму...

Залишається надія на приватних колекціонерів: можливо, у них знайдеться щось із творінь репресованого художника. Трапляється, в такій справі якраз і допомагають книжки, статті, повідомлення в пресі чи соціальних мережах.

І що варто уваги – на меморіалі «Сандармох» учасники волонтерського проекту встановили 30 жовтня 2018 року пам'ятну табличку Іванові Дембському, а трохи пізніше – 11 травня 2019 го – Борисові Пилипенку.

Саме час, мабуть, розповісти ще про двох незвичайних москвичів.

Подружжя справжніх

«Сандармох. Повернення імен»: як сімейна пара з Москви зберігає пам'ять жертв терору» – це назва публікації в «Афиша Daily», яка популярно пояснює, що рухає ентузіастами. Чому люди витрачають власні сили, гроші, особистий час, збираючи по крихтах матеріали про вбитих, складаючи біографії, приїжджаючи з виготовленими пам'ятними табличками в неблизьку Карелію, щоб над розстрільними ямами «оживити» безіменні сірі стовпці візуальною інформацією про знищених в СССР жертв терору і викласти про них відеоролики в соціальні мережі.

Подружжя москвичів – це Максим Лялін (керівник в одній з компаній) і Анна Тугаринова.

Вони рушійна сила волонтерського проекту, що є продовженням справи «меморіальцев». Активно долучаються учні й викладачі Московської міжнародної кіношколи, багато інших небайдужих людей – вчені, працівники культури, громадські діячі. Таблички виготовляють з металокераміки або дерева. Отак імена розстріляних, їхні візуальні образи матеріалізуються і стають частиною меморіалу. Це і своєрідна форма опору інформаційним атакам на Сандармох, адже «зруйнувати пам'ятник з персональною табличкою все-таки складніше», вважає Максим Лялін.

«Коли перед вами просто число жертв, ви можете трактувати їх як завгодно. Але коли ти бачиш його ім'я, його обличчя, його очі – що можна пред'явити проти цього?» – свої думки й почуття Анна Тугаринова підкріпила словами письменника, колишнього в'язня Колими Варлама Шаламова: «Были ли мы? Отвечаю: «Были» – со всей выразительностью протокола, ответственностью, отчетливостью документа» (Афиша Daily, 26.11.2019).

Двоє зі стовпця

На меморіалі дві пам'ятні таблички з іменами й портретами в'язнів пригвинчені на одному стовпці. Душі обох – українця і поляка – прагнули творчості, але 1937-го таланти зарили в землю – у прямому значенні цих слів... Так, страчених згодом реабілітували. Але цими формальними кампаніями «відновлення справедливості» вожді КПСС радше намагалася обілити себе і змити кров з організаторів терору, наділених владою. А жертвам беззаконня до чого «милість» держави, яка їх убила… Жертви апріорі невинні. Як немає провини й на тих сотнях тисяч сімей селян (спецпоселенців), насильно позбавлених батьківщини, висланих до чужих країв. Про реабілітацію «трудармійців» за радянських часів ані пари з уст (ну, відправили «куркулів» освоювати Сибір і північну тайгу – не шльопнули ж...). Це нормально? Держава не покаялася. Найголовнішого немає – умозміни. А всіх принижених і зневажених виправдала Історія.

Кілька штрихів до портретів на стовпці. Безпартійний чернігівець Борис Пилипенко, якого з юності вабило образотворче мистецтво й зовсім не хвилювала романтика революційної боротьби, закінчив Київський університет, де вивчав право. У народній студії брав уроки майстрів живопису. Змінювалася влада, проте наш герой не хапався за зброю – працював у галузі охорони пам'яток мистецтва та старовини. На початку 1920-х учень художника і скульптора Івана Рашевського став фундатором етнографічного музею в рідному місті, керував секцією Чернігівського наукового товариства. З 1926 року – науковий співробітник Всеукраїнського соціального музею ім. Артема в Харкові. Був аспірантом і викладачем. Очолював Харківську філію Асоціації художників Червоної України й певний час керував її президією. З весни 1929-го – науковий співробітник Всеукраїнського історичного музею ім. Тараса Шевченка в Києві. Організовував виставкову діяльність, мав як дослідник широке коло інтересів, виїздив у польові експедиції. У роки Голодомору арештований 25 лютого 1933-го у сфабрикованій ГПУ справі «УВО». За недоведеністю звинувачень звільнений у травні 1934-го, але за рік знову взятий під варту, звинувачений у «терористичній діяльності» і 14 лютого 1936-го засуджений Військовим трибуналом Київського військового округу до семи років виправно-трудових таборів... Розстріляний 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох.

Художник-аматор Іван Дембський народився в Смоленську, поляк, з дворян. Навчався в фармацевтичному інституті і в Московському університеті, який не закінчив. Член партії правих соціалістів-революціонерів. Арештований 1905 року в Баку й незабаром звільнений. У 1906-му заарештований у Могильові. У грудні 1907-го засуджений Київською судовою палатою до шести років каторги й «вічного поселення» в Східному Сибіру. Після Смоленського централу – на поселенні з 1913-го в Іркутській губернії, завідував фельдшерським пунктом. Уклав шлюб із засланицею О. Е. Адамсон. Звільнений за амністією навесні 1917-го й переїхав з родиною на Північний Кавказ, потім до Білорусі. Проживаючи в Орші (1919–1923), завідував дитбудинком. З 1929-го – в Москві, фармацевт. Мав персональну пенсію за революційні заслуги, член Товариства політкаторжан і засланців. Заарештований 6 грудня 1934 року, засуджений 17 лютого 1935-го Військовою колегією Верховного суду СРСР за ст. 58-10, 11 до 5 років ВТТ. Далі Білбалтлаг і 1936-го – Соловки. Працював вантажником, художником у табірному театрі... Розстріляний 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох.

«Винним себе визнав...»

Бориса Пилипенка заарештували (вдруге) 20 квітня 1935 року – напередодні святкування в СРСР 65-річчя від дня народження «вічно живого» вождя більшовиків. Комуністи часів Леніна–Сталіна, як і інші спадкоємці у владі, тяжіли до річниць, круглих дат, зустрічали їх «подарунками». Скажімо, «йдучи назустріч знаменному ювілею», робітникам і колгоспникам пропонували ударно попрацювати (на суботниках – безоплатно). А пильні чекісти й собі пнулися підсобити на таємному фронті кремлівському «рульовому» та напаскудити «ворогам революції». Про це українці влучно заримували рядки, крамольні за радянських часів: «Нас партія веде, а підганя НКВД»...

Чекісти, як відомо, були збройним загоном партії. Вони фабрикували справи, примушуючи жертв до самообмови. Фізичними тортурами й моральним тиском силували арештантів «роззброюватися» й публічно «каятися». Так, уже наступного дня, 21 квітня, заяву потрібного змісту мусив подати начальникові окремого відділу НКВД УССР безпартійний інтелігент Борис Пилипенко, який нібито «зізнався» і «розкаявся».

«По день ареста я был членом контр. революционной (так у тексті. – Авт.) организации украинских националистов, которая имела своей целью отторжение УССР от Советского Союза. Данные о своей контр. революционной деятельности и лиц, известных мне из упомянутой к. р. организации, изложу дополнительно в тексте сознания, – «заявив» під диктовку – характерним чекістських стилем – підломлений науковець. – Я искренне раскаиваюсь в своем поступке и окончательно разоружаюсь. Я решительно и навсегда порываю с националистической средой и твердо обещаю не только никогда не становиться на путь рецидива, но все силы отдаю на службу Партии и Советской власти, если определением справедливого наказания мне дана будет возможность трудиться и работать».

В обвинувальному висновку липової кримінальної справи в січні 1936 року прокурор Головної військової прокуратури Робітничо-селянської червоної армії – діяч із характерним прізвищем Липов – напише: «При обыске у Пилипенко обнаружено: шелковая лента с вышитым УНРовским гербом «Тризуб» и брошюра с УНРовским гимном «Ще не вмерла Україна». Обвиняемый виновным себя признал полностью».

Горезвісну можливість «трудитися й працювати» українському вченому дадуть «Партія і Совєтська влада». Але навіть це концтабірне «благо» він матиме ненадовго – до рішення трійки про розстріл. Страту 1111 соловецьких в'язнів вчинено напередодні чергового «знаменного ювілею» – 20-річчя Жовтневого перевороту... «Збіг? Не думаю», – сказав би щодо цього сучасний кремлівський пропагандист.

У рік початку Великого терору в СРСР фізично знищили багатьох «односправників» Бориса Пилипенка – це репресовані й вислані на Соловки письменники Микола Зеров, Марко Вороний, Павло Филипович, Ананій Лебідь... Дивом вижив на біломорському архіпелазі смерті, а згодом в інших некурортних місцях неозорого ГУЛАГу живописець Леонід Митькевич. Він не визнав себе винним і його звільнили з ув'язнення 1946 року. Український митець повернувся на батьківщину. Жив і працював у Чернігові. Рідкісний виняток з убивчого правила... (Шевченко Сергій. Борис Пилипенко: художник без картин… Міжнародна інформаційна агенція «Вектор ньюз». Київ. www.vectornews.net. 15.04.2020.)

Зэки и персоналии о них

Адамова-Слиозберг ОльгаАксакова-Сиверс ТатьянаБадаш СеменВалаев РостиславВалаев РустемВолков ОлегВторова-Яфа ОльгаЗайцев ИванКаледа КириллКаминский ЯковКлингер АлександрМаксутов Дмитрий Моглин ЗахарОлицкая ЕкатеринаСедерхольм БорисСибиряк НиколайСолоневич БорисСолоневич ИванТуомайнен КарлФедодеев АлександрШаламов ВарламШестериков СергейШиряев БорисЩегольков СергейШтайнер КарлШумский Александр

Воспоминания и мемуары
З/К вспоминают СЛОН

Аграновский Валерий | Адамова-Слиозберг Ольга | Аксакова-Сиверс Татьяна | Александров Анатолий | Александровский Вадим | Амвросия (Оберучева Александра) | Антонов-Овсеенко Антон | Анциферов Николай | Аркавина Вера | Ахтямов Якуб | Бабина-Невская Берта | Бадаш Семен | Безсонов Юрий | Бекман Альфред | Бергер-Барзилай Иосиф | Богданов Борис | Болдырев Николай | Варлаам (Сацердотский Василий ) | Волков Олег | Второва-Яфа Ольга | Газарян Сурен | Гарасева Анна | Голицын Кирилл | Гранкина Надежда | Драгуновский Яков | Зайцев Иван | Зинковщук Андрей | Знаменская Антонина | Иувеналий (Масловский Евгений ) | Каледа Кирилл | Каминский Яков | Кардиналовская Татьяна | Климович Григорий | Клингер Александр | Корельский Василий | Крапивский Семен | Кузнецов Эдуард | Куусинен Айно | Лапшин В | Лука (Войно-Ясенецкий Валентин) | Мальсагов Созерко | Марченко Зоя | Милютина Тамара | Олицкая Екатерина | Пахомова Полина | Плотников Владимир | Полак Лев | Попова Тамара | Розанов Михаил | Свирская (Гиршевич) Мина | Седерхольм Борис | Соколов Василий | Солоневич Борис | Солоневич Иван | Сулимов Иван | Терновский Леонард | Трубецкой Сергей | Устрялов Николай | Феодосий (Алмазов Константин ) | Фиолетов Николай | Хлебникова-Смирнова Ксения | Чельцов Михаил | Чернавин Владимир | Чернавина Татьяна | Четвериков Борис | Четверухин Серафим | Чирков Юрий | Чуковская Лидия | Шаламов Варлам | Шарапов Иван | Шиповская Елена | Ширяев Борис | Щегольков Сергей | Этингер Яков | Этлис Мирон | Якир Петр

Люди об узниках СЛОНа
Златкин Даниил | Петкевич Тамара | Валаев Ростислав | Валаев Рустем | Каминский Яков | Моглин Захар | Сибиряк Николай | Чарная Юлия | Шимкевич Андрей | Шнеерсон Мария | Штайнер Карл
О нелагерных Соловках
Дьяконов Игорь

 

Личное дело каждого

Шевченко Сергей, журналист, писатель, офицер Сергей Шевченко (1960). Родился в Краматорске. Заслуженный журналист Украины. Ветеран военной службы, полковник запаса. Лауреат премии им. Ивана Франко.

Сергей Шевченко о Соловках и соловчанах

Последний адрес «всемирника» Максима Юрьева.
Петр Мадера не был доносчиком на Соловках.
Ольга Бочкарева – «частичка Соловков» навсегда.
Борис Пилипенко: художник без картин…
Владимир Хуторянский: с крестом против звезды
Год жертв Большого террора: почтим память репрессированных
Отголоски соловецких расстрелов 1937–1938 годов
Как фабриковали дела против «украинских националистов»
Как украинцы противостояли произволу власти в alma mater ГУЛАГа
Гро Вакар: имя из мрака Соловков
"Список Сандармоха": убиенные сыновья (и "пасынки"?) Украины
Владимир Удовенко: две даты расстрела
Паршивая овца среди католических мучеников
Ответы на вопросы к статье «Прозрение украинских коммунистов на Соловках...»
Прозрение украинских коммунистов на Соловках...
Всеволод Ганцов: жизнь после свинцового ливня
Выпускник "соловецкой академии
Массовые расстрелы: год 1938-й
Соловки без иллюзий
Протесты в застенках
Из Соловков не вернулся...
Тайны Медвежьей Горы
Буклет «Наші соловки». 2006

«Українські Соловки» Сергія Шевченка

Остання адреса «всесвітника» Максима Юр’єва.
Петро Мадера не був донощиком на Соловках.
Борис Пилипенко: художник без картин...
Володимир Хуторянський: з хрестом проти зірки
Побачити Париж і померти... в'язнем Соловків
Україна пам'ятає: заходи з нагоди 80-х роковин Великого терору
• Лютневе масове вбивство як складник «величі» Росії. Ч.1. и Ч.2.
З нагоди 80-х роковин кремлівської терористичної операції
Відлуння соловецьких розстрілів 1937—1938 років
Як фабрикували справи проти «українських націоналістів»
«Українізація» по-кремлівськи: терор, Соловки, розстріли
За любов до України імперія нищила цвіт нації, а за власні злочини Москва «реабілітувала» себе
У Києві 27 жовтня відбудеться панахида за жертвами Великого терору
Українські політв'язні 1930-х років протистояли сваволі влади в alma mater ГУЛАГу
Гро Вакар: ім'я з мороку Соловків
"Список Сандармоху": убієнні сини (і "пасинки"?) України
Паршива вівця серед католицьких мучеників
Прозріння українських комуністів на Соловках: запізніле, але повчальне
Через кремлівську агресію делегація з України вперше не здійснила поїздку - прощу на Соловки
Безжальні щупальця імперії
Микола Зеров: неокласика політичних репресій
Ціна зізнання – життя
Мiсце страти невiдоме...
Київська «Весна» на Соловках

Благодарим Сергея Шевченко за присланные тексты, фотографии и любезное разрешение опубликовать эти материалы.
Первые опыты создания концлагеря...
Соловецкая трагедия

Solovetsky Camp and GULAGСЛОН - первый концлагерь в истории человечестваСистема концлагерей (ГУЛАГ) создается в СоловкахПервые шаги организации по имени СЛОНСтатья 58 - расстрельная • Голодомор и Соловки • "Здравоохранение" в концлагереСталин решил применить модель Соловков во всем Советском СоюзеАмериканцы в обмен на хлебМатросы Кронштадта в СоловкахПобеги с Соловецкой каторгиНаказания за побеги из СЛОНа

История концлагеря

ГУЛАГ начался в Соловках
Первые зэки - кто они?
ОГПУ в борьбе за контроль над лагерями
Карты Соловецких лагерейПостановление о создании СЛОНа
• Устав СЛОНа ("Положение")

Кемская пересылка

Кемь, Попов остров
Кемь - ворота в ад1920-1924 гг.1924-1929 гг.1929-1937 гг.1937-1939 гг.Разрушение 1939-2012 гг.Остатки 2011-2012

Северная группа лагерей

Cеверная группа лагерей. 1930.
• Архангельский лагерь • Вайгачская экспедиция • Котласский лагерь • Соловецкий лагерь • Сыктывкарский лагерь • Пинюгинский лагерь • Устьвымский лагерь • Ухтинский лагерь

Метастазы СЛОНа

Метастазы Соловецкого концлагеря
Свирcкие лагеряПертоминский уголовный лагерь4-е (Вишерское) отделение СЛОНаКрасная горкаБеломоро-Балтийский Канал"Белый Дом" в ХолмогорахНорЛАГ (Норильск) • Большой Дом в Питере

Управление СЛОН ОГПУ

Структура подразделений Соловецких концлагерей
Административная частьКанцелярияКомиссии в СЛОНеКультурно-воспитательная частьОперативная частьПроизводственно-техн. частьСанитарная частьФинансовая частьХозяйственная частьСоловецкий полк. ВОХРа

Отделения Соловецкого лагеря

Лесные командировки СЛОНа

Разное о СЛОНе

Боны - деньги концлагеряДокументы • Справочник по ГУЛАГу: СЛОН • "Археологи из ЧК"Соловецкая "феня" - блатной жаргонСоловецкие наколки (татуировки) • Операция "Трест" • Соловецкое общество краеведения • Соловецкий театрСоловецкие журналы и газеты • Площадь Соловецких юнг

Книги о побеге из Соловецкого концлагеря
Книга капитана Ю.БезсоноваКнига майора Созерко МальсаговаБорис Солоневич: побег из Соловецкого концлагеря"Диктатура сволочи" Ивана Солоневича

Соловецкие камни

Соловецкие камни в разных местах России
Главный камень поселка СоловецкийКамень в АрхангельскеГлавный камень в МосквеИстория установки камня в Москве2-й Соловецкий камень МосквыКамень Санкт-Петербурга Камень Лихачева-Короленко на СоловкахАлександровский камень 1854 годаПереговорный каменьПольский мемориальный камень в пос. Соловецкий

Памятники жервам

Памятники жертвам красного террора в СЛОНе
Могила безымянного заключенного в поселке СоловецкийПамятная доска узникам СЛОНа на могиле Раисы ТрубеПамятный знак в спецгоспиталеМемориал Сандармох

Акции у Соловецких камней

Политические и гражданские акции у Соловецких камней
Вандалы оскверняют Соловецкие камниАкции памяти жертв репрессийАкции протеста у Соловецкого камня. Видео.Пикеты и задержания у Соловецкого камня"Другая Россия" у Соловецкого камняПолиция разгоняет демонстрантовШтурм Соловецкого камня

Заключенные Соловков

Заключенные из всех слоев общества
АкадемикиАктерыАнархистыАристократы и дворянеВоенные и офицерыГуманитарииДети в концлагереИнженерыИностранцыЖенщины и СЛОНКазачество в Соловках • Коммунисты • КрестьянеКулакиКупечество и НЭПманыНационалистыПисателиПолитическиеПоэтыСотрудники ЧК/ОГПУ/НКВД"Террористы"УголовникиУзники Совести и Веры • Художники

Насилие над заключенными

Наказание заключенных
• Продление срока заключения • "Дрынование" • Карцеры, ямы, подвалы • Комарики, пеньки, лестница • Моральные издевательства • Физические истязания (пытки) • Расстрелы • Убийства • Штрафные отделения

Академики в СЛОНе

Действительные члены и члены-корреспонденты Академии наук СССР
Абрамович ДмитрийБаев АлександрБенешевич ВладимирБогоявленский СергейБраз ОсипДурново НиколайИльинский ГригорийЛихачев ДмитрийСлабченко МихаилПигулевская НинаТулайков НиколайЯворский Матвей

Поэты-заключенные

Неизвестный заключенный-поэтАйхенвальд Ю.Аксакова-Сиверс Т.Алексеев В.Андроников Я.Васильев В.Второва_Яфа О.Евреинов Б.Емельянов Б.Жигулин А.Жумабаев М.Зеров М.Казарновский Ю.Карпов П.Кемецкий В.Лозина-Лозинский В.Плужник Е.Русаков Г.Фроловский М.Шкурупій Г.Языкова В.Ярославский А.

Судьба поэта Гюнтера Тюрка и его семьи

Сотрудники научных, исследовательских и проектных институтов

Профессора, доценты, кандидаты наук, научные сотрудники... ученые и работники НИИ
• Алексеев • Алядвин • Андреевский • Аничков • Бриллиантова • Будницкий • Вангенгейм • ДанзасДегтяревДедусенкоДемчукКривош-Неманич • Лозинский • Лосев • Майзель • Минут • Озеров • Попов • Правосудович • Проф. Роговин • СнесаревСолоневичФилиповичФиннУльянов • Чирвинский • Шабалкин • Шестериков • Яната

Политзаключенные на Соловках

Заключенные - члены различных партий
Аркавина ВераБергер ИосифГизо ТэрасимоКаплан ФанниОлицкая ЕкатеринаСабадож АрпадФедодеев АлександрЦетлин МихаилШтайнер Карл

Узники Совести и Веры

Узники Соловков различных религиозных конфессий
• Евангелическо-Лютеранская церковь • Катакомбные богослуженияКатолики в СоловкахМасоны в СЛОНеНовомученики (святые) • Мусульманские Соловки • Православные верующиеПравославные священники • РПЦЗ • ТолстовцыФедоровцы и Федор Рыбалкин • Хасиды в лагерях

Вожди - организаторы СЛОНа

Вожди - организаторы СЛОНа
Ленин ВладимирТроцкий ЛевСталин ИосифДзержинский ФеликсРыков Алексей • Каменев Лев • Свердлов Яков

Начальство СЛОНа

Начальство СЛОНа
Аустрин РудольфБерия ЛаврентийБокий ГлебБерзин Эдуард • Берман Матвей • Васьков Родион • Винокуров Александр • Вуль ЛеонидГорбунов НиколайЕжов Николай • Жук Сергей • Заковский Леонид • Зорин И.И. • Катанян РубенКедров Михаил • Коган Лазарь • Коростелев Георгий • Красиков Пётр • Крыленко Николай • Лозовский Соломон • Менжинский Вячеслав • Позерн Борис • Рапопорт Яков • Смирнов Александр • Сольц Арон • Тучков ЕвгенийУншлихт Иосиф • Урицкий Моисей • Фельдман Владимир • Фирин Семён • Френкель Нафталий • Чичерин Георгий • Эйдук Александр • Ягода Генрих

"Исполнители" на местах

Сотрудники "органов" на местах
• Апетер Иван • АсафовВасильевЗаринКашкетин ЕфимКоллегов ИванКурилко ИгорьМихельсон АртурМонаховНогтев АлександрРаевский ПетрСерпуховский • Потёмкин Николай • Сухов ПетрУспенский ДмитрийШпеликовЭйхманс Федор

Расстрельная бригада Сандармоха

Алафер Георгий • Бондаренко • Васильев • Воскресенский • Гинцов • Деревянко • Ершов • Кузнецов • Лариошин • Матвеев Михаил • Миронов • Твердохлеб • Федотов • Шондыш

"Созидатели" из ЧК в Соловках

Приемы лагерной пропаганды
Соловецкая показухаСолтеатрПропагандистское кино"Чудеса" в науке"Чудеса" на производстве

• Стукачи в Соловках • Из доносов соловецких стукачей • Соловецкая канцелярия: судьбами людей заправляют сапожник и матрос

Внесудебные органы террора

Внесудебные органы террора
Коллегия ВЧК/ОГПУ/НКВДОсобое совещание (ОСО) при Коллегии • "Тройка" при полномочных представительствах ОГПУ • Особая "тройка" при ОГПУ/НКВД • Коллегия Верховного суда • Прокуратура • Комиссии ОГПУ/НКВД

Советское судопроизводство
• Аресты • Допросы • "Судопроизводство" • Объявление "приговора"Вологодский конвойЭтапирование в СЛОНЭтапирование из СЛОНа

Так называемые "Дела"
• Дело Академии наук • «Войковский набор» • Дело «Воскресение» • Дело геологов • Дело епископов • Дело католического духовенства • Дело о «Кремлевском заговоре» • Дело лицеистов • Дело Беляковой Матроны АнемнясевскойДело о православных братствахОрден русских фашистовОрден тайных монаховЧубаровское дело • Шахтинское дело

Соловки в Черной Книге коммунизма

Преступления коммунистического режима против человечности
Черная Книга коммунизма - СоловкиНужен ли суд над КПСС?Коммунисты служат на СоловкахИм не давали говорить правду • Общество "Мемориал" о Соловках • Центр им. Андрея Сахарова • Кто сказал, что мы плохо жили?

Убийства заключенных

Террор в лагерях поддерживался регулярными убийствами заключенных
Первый расстрел в Соловках - 19.12.1923Сандормох: вход коммунистам и прочему скоту запрещенРасстрел 2-го соловецкого этапаРасстрел 3-го соловецкого этапаКак в Соловках расстреливали женщинНаган - топор красных палачей

Интернациональные Соловки

Насилие над людьми в лагерях затронуло все народы
АвстралийскиеАмериканскиеАнглийскиеАрмянскиеБелорусскиеВенгерскиеГрузинскиеЕврейскиеКазахскиеКарачаевскиеКарельскиеЛатышскиеЛитовскиеМолдавскиеНемецкиеПольскиеРумынскиеРусскиеТатарскиеТуркменскиеТюркскиеУзбекскиеУкраинскиеФинскиеФранцузскиеЧеченскиеЧешскиеШвейцарскиеЭстонскиеЯкутскиеЯпонские

Избранное о СЛОНе

Важные статьи о Соловецком концлагере
Оставьте первенство СЛОНу!
Восемь побегов гражданина Франции из СЛОНа и других лагерей ГУЛАГа
Среди первых чекистских героев - соловецкие уголовные преступники
Людоедство в СЛОНе
Я видел человеческие головы, простреленные из нагана... мозг выпер комом
Три кубика в вену и ты заснешь...
Письма "террориста"
"Мне кажется – вывод ясен: необходимы такие лагеря, как Соловки"
О пьянстве, дебошах и преступлениях среди коммунистов на Соловках
Личный шофер Троцкого на Соловках
Доклад начальника УСЛОН тов. Ногтева на собрании рабочих г. Кеми и ст. Кеми.
Испытание биологического оружия на заключенных концлагерей и тюрем ГУЛАГа

Поделиться в социальных сетях